ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ
Заява про відповідність
Цю фінансову звітність було підготовлено згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності ("МСФЗ").
Функціональна валюта та валюта подання
Оскільки Товариство розташоване в Україні, його функціональною валютою є українська гривня, звітність подана в тисячах гривень
Взаємний залік
Фінансові активи та фінансові зобов'язання взаємно зараховуються, а суми Нетто відображаються в звіті про фінансовий стан лише тоді, коли існує юридично закріплене право на взаємне зарахування визнаних сум та існує намір погасити їх на Нетто- основі, або одночасно реалізувати актив та погасити зобов'язання. Доходи і витрати не підлягають взаємозаліку в звіті про прибутки або збитки та інші сукупні доходи, за виключенням випадків коли це вимагається або дозволяється будь-яким стандартом бухгалтерського обліку або тлумаченням, причому такі випадки окремо розкриваються в обліковій політиці Товариства.
Основні принципи облікової політики викладено далі.
Визнання доходів
Доходи від реалізації оцінюються за справедливою вартістю компенсації отриманої або до отримання. Сума доходів зменшується на суму очікуваних повернень товарів покупцями, торгових знижок, дисконтів та ПДВ.
Доходи від торгової діяльності
Доходи від оптової торгівлі визнаються у місці продажу, коли відбувається передача контролю над товарами. Доходи при розрахунки за операціями продажу, що проводяться із оплатою або готівкою, або кредитною карткою негайно у момент придбання товарів покупцем.
Товариство отримує різноманітні види послуг від покупців-торгових мережа у вигляді внесків для проведення спеціальних маркетингових програм, заходів із просування товарів, на компенсацію логістичних, транспортних послуг, передпродажну підготовку товарів та інші комісії.
Ці суми, що підлягають наданню покупцям-торговим мережам у зв'язку з реалізацією товарів, зазвичай називаються комерційними витратами
Комерційні витрати визнаються тоді, коли понесені Товариством, і можуть бути достовірно оцінені на підставі умов договору.
Такі витрати у фінансовій звітності відображається як зменшення обсягів отриманих доходів від оптової торгівлі овочами та фруктами та обліковуються методом Сторно, якщо тільки стосовно них не укладено окремих договорів, що передбачають спеціальні, додаткові та ідентифіковані витрати.
Оренда (визнання та оцінка)
Товариство застосовує цей стандарт до всіх видів оренди необоротних активів, включаючи оренду активів з права користування в суборенду. Товариство не застосовує вимоги параграфів 22-49 МСФЗ 16 до короткострокової оренди та оренди, за якою базовий актив є малоцінним (як описано в параграфах Б3-Б-8) та визнає орендні платежі, пов'язані з такою орендою, як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди.
Визнані договори оренди, у яких Товариство виступає як орендар, стосуються головним чином приміщень, у яких розташовані його регіональні структурні підрозділи. Договори оренди зазвичай укладаються на фіксований період від 1 до 5 років, але можуть також мати опцію подовження. Товариство, як правило, має пріоритет на подовження договорів оренди. В договорах Товариства передбачається право на дострокове розірвання договорів оренди активів у формі права користування, як правило, в з письмовим попередженням за місяць - три до дати розірвання.
На дату початку кожного договору Товариство здійснює оцінку того, чи є договір орендою або чи містить він умови оренди. Товариство визнає зобов'язання стосовно теперішньої вартості орендних виплат та активи із права використання відповідних активів протягом строку дії оренди. Активи із права використання оцінюються за первісною вартістю без урахування податку на додану вартість (КРМФО 21 "Обов'язкові платежі", лист НБУ від 07. 03. 2019 р №60-0007/13263) (до якої входять понесені первісні прямі витрати, будь-які орендні платежі, зроблені до або на момент укладення договору оренди, за вирахуванням отриманих заохочень), за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності, і коригуються на предмет будь-якої переоцінки орендних зобов'язань. Права використання амортизуються на прямолінійній основі протягом строку дії відповідної оренди.
Права використання активів подаються у статті активів із права використання звіту про фінансовий стан.
Теперішня вартість орендних зобов'язань визначається із використанням відсоткової ставки, властивої для договору оренди, але якщо її не можна легко визначити, орендар використовує свою ставку додаткових запозичень.
До орендних виплат, які включаються до зобов'язань, належать:
фіксовані виплати (включно з фіксованими виплатами за суттю), за вирахуванням будь-яких заохочень щодо сум до отримання за договорами оренди;
змінні орендні виплати, які залежать від індексу або ставки;
В іншому випадку, змінні орендні виплати, які не залежать від індексу або ставки, відображаються як операційні витрати.
Умовні орендні виплати, звичайні та інші витрати, які стосуються оренди, не становлять частину визначення орендного зобов'язання і активу з права використання і, отже, використовуються аналогічні критерії обліку, як і згідно з вимогами МСБО 16 "Оренда". Фіксовані орендні виплати замінюються амортизацією активу із права використання та витратами з відсотків, визнаних стосовно орендного зобов'язання.
Орендні зобов'язання подаються у двох окремих рядках звіту про фінансовий стан, Довгострокові орендні зобов'язання для зобов'язань до погашення протягом періоду понад 12 місяців і Короткострокові орендні зобов'язання для зобов'язань до погашення протягом наступних 12 місяців.
Після початку оренди орендні зобов'язання оцінюються за рахунок підвищення балансової вартості для відображення відсотків за орендним зобов'язанням та зменшення балансової вартості для відображення здійснених орендних виплат.
Товариство переоцінює орендні зобов'язання (і робить відповідні коригування активу із права використання), коли:
відбувається зміна у строках дії оренди або істотна зміна у фактах та обставинах, які призводять до зміни в оцінці щодо реалізації опціону на придбання. У такому випадку орендне зобов'язання оцінюється за рахунок дисконтування переглянутих виплат за переглянутою ставкою дисконтування;
зміна майбутніх орендних виплат виникає у результаті зміни індексу або зміни очікуваних виплат, які стосуються гарантії залишкової вартості. У такому випадку орендне зобов'язання оцінюється за рахунок дисконтування змінених виплат за ставкою дисконтування до зміни;
у договір оренди вносяться зміни, і така зміна не обліковується як окремий договір оренди. У такому випадку орендне зобов'язання переоцінюється за рахунок дисконтування переглянутих орендних виплат за переглянутою ставкою дисконтування.
Товариство застосовує МСБО 36 "Зменшення корисності активів" для визначення, чи зазнав зменшення корисності актив із права використання. Зокрема, активом із права використання за договором оренди вважається актив одиниці, яка генерує грошові кошти, з якою він пов'язаний, а відповідним орендним зобов'язанням вважається актив одиниці, яка генерує грошові кошти.
Застосування МСФЗ 16 вимагає використання істотних суджень стосовно певних ключових оцінок, таких як визначення строку дії оренди та ставки дисконтування.
Для визначення строку дії оренди існує оцінка того, чи має орендар обґрунтовану впевненість у тому, що він зможе реалізувати опціон на подовження оренди, або що він не зможе реалізувати опціон на розірвання договору оренди. Товариство визначає строк дії оренди як безвідкличний період дії оренди, збільшений на одноосібні опціони подовження строку дії оренди, щодо яких існує обґрунтована впевненість реалізації і стосовно яких враховуються такі аспекти, але не більше п'яти років:
витрати, пов'язані із розірванням договору;
важливість орендованого активу для операційної діяльності Товариства;
умови, які необхідно виконати для реалізації або відмови від реалізації опціонів;
бізнес-плани, затверджені керівництвом Товариства;
ширші економічні умови договорів.
Товариство здійснює активне управління своїми договорами оренди, що призводить до наявності додатків, вилучень та поправок до договорів, ці поправки стануть додатковим фактором мінливості фінансових показників Товариства.
Товариство як орендодавець
Орендні доходи за договорами операційної суборенди приміщень та оренди обладнання визнаються в операційній діяльності протягом строку дії відповідної оренди, так як оренда є короткостроковою та малоцінною
Витрати на позики
Витрати на позики, які безпосередньо стосуються придбання, будівництва або виробництва кваліфікованих активів, тобто активів, для підготовки яких до їх використання за призначенням або продажу потрібен істотний період часу, додаються до первісної вартості цих активів до того моменту, поки такі активи не будуть, в основному, готові до їх використання за призначенням або продажу.
Усі інші витрати на позики визнаються у складі прибутку або збитку того періоду, в якому вони були понесені.
Податок на прибуток
Витрати з податку на прибуток являють собою суму поточного та відстроченого податків.
Поточний податок
Податок, який підлягає сплаті у поточному періоді, базується на оподатковуваному прибутку за рік. Оподатковуваний прибуток відрізняється від прибутку, відображеного у складі звіту про прибутки або збитки та інші сукупні доходи, тому що в нього не включені статті доходів або витрат, які підлягають оподатковуванню або вираховуються у цілях оподаткування в інші роки, а також тому що в нього не включаються статті, які ніколи не підлягають оподатковуванню або не вираховуються у цілях оподаткування. Зобов'язання Товариства з поточного податку на прибуток розраховується із використанням податкових ставок, які діяли на кінець звітного періоду.
Відстрочений податок
Відстрочений податок визнається стосовно тимчасових різниць між балансовою вартістю активів і зобов'язань в фінансовій звітності та відповідними податковими базами, які використовуються для розрахунку оподатковуваного прибутку. Відстрочені податкові зобов'язання зазвичай визнаються для всіх оподатковуваних тимчасових різниць. Відстрочені податкові активи звичайно визнаються для всіх тимчасових різниць, які вираховуються у цілях оподаткування, у тому обсязі, щодо якого існує ймовірність того, що буде отриманий оподатковуваний прибуток, за рахунок якого можна буде реалізувати ці тимчасові різниці, які вираховуються у цілях оподаткування. Такі відстрочені податкові активи і зобов'язання не визнаються, якщо тимчасові різниці виникають у результаті первісного визнання (крім випадків об'єднання підприємств) активів і зобов'язань в рамках операції, яка не впливає ані на оподатковуваний прибуток, ані на обліковий прибуток. Окрім того, відстрочені податкові зобов'язання не визнаються, якщо тимчасові різниці виникають у результаті первісного визнання гудвілу.
Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кінець кожного звітного періоду і зменшується у тій мірі, в якій відсутня ймовірність одержання достатнього оподатковуваного прибутку, який дозволить відшкодувати усю або частину суми цього активу.
Відстрочені податкові зобов'язання та активи оцінюються за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися у тому періоді, в якому зобов'язання буде погашене або буде реалізований актив, на основі податкових ставок (або податкових законів), які діяли на кінець звітного періоду.
Оцінка відстрочених податкових зобов'язань і активів відображає податкові наслідки, які можуть виникнути у результаті використання Товариством на кінець звітного періоду того або іншого методу для відшкодування або погашення балансової вартості своїх активів та зобов'язань.
Поточний та відстрочений податки визнаються у складі прибутку або збитку, за винятком випадків коли вони відносяться до статей, які визнаються у складі інших сукупних доходів або безпосередньо у складі власного капіталу. У цьому випадку поточний та відстрочений податки також визнаються у складі інших сукупних доходів або безпосередньо у складі власного капіталу, відповідно. У випадку коли поточний або відстрочений податки виникають у результаті первісного обліку об'єднання підприємств, податковий вплив включається до обліку операцій об'єднання підприємств.
Податок на додану вартість.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка товариства оплати товарів/послуг або дата отримання товарів/послуг Товариством.
Вхідний ПДВ обліковується наступним чином: право на податковий кредит за вхідним ПДВ у разі придбання товарів\послуг виникає на підставі зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної з ПДВ (яка складена постачальником у відповідності із вимогами діючого законодавства та по правилу першої поди). Право на податковий кредит за вхідним ПДВ у разі імпорту товарів виникає на дату сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з Податковим Кодексом України, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення Групою податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Основні засоби
Споруди, утримувані для використання у постачанні товарів чи наданні послуг або для адміністративних цілей, а також об'єкти незавершеного будівництва, які створюються для використання у виробництві, постачанні товарів та наданні послуг або для адміністративних цілей, відображаються за первісною вартістю, за вирахуванням будь-яких визнаних збитків від зменшення корисності. Первісна вартість включає вартість професійних послуг і, для кваліфікованих активів, витрати на позики, капіталізовані згідно з обліковою політикою Товариства. Такі об'єкти класифікуються на відповідні категорії основних засобів після завершення будівництва і коли вони готові до використання за призначенням. Амортизація цих активів, так само як і інших об'єктів нерухомості, починається з моменту готовності цих активів до використання за призначенням.
Основні засоби відображаються за первісною вартістю, за вирахуванням накопиченого зносу та накопичених збитків від зменшення корисності.
Амортизація визнається для списання первісної вартості або суми оцінки активів (окрім землі у власності та об'єктів незавершеного будівництва), за вирахуванням їх ліквідаційної вартості, протягом строків їхнього корисного використання із використанням прямолінійного методу. Очікувані строки корисного використання, ліквідаційна вартість та методи нарахування амортизації переглядаються на кінець кожного звітного періоду
Строки, методи амортизації основних засобів та інших необоротних активів, представлені в таблиці нижче:
Групи | Вид виготовлення | Строки корисного використання, місяців | метод амортизації | Ліквідаційна вартість, грн |
будівельні частини бананових камер | | 240 | прямолінійний | 0 |
будівельні частини бананових камер | новопридбані або виготовлені підрядним/господарським способом | | прискореного зменшення залишкової вартості | 0 |
споруди | | 180 | прямолінійний | 0 |
в т. ч. вагончики для зберігання майна | новопридбані або виготовлені підрядним/господарським способом | 72 | прискореного зменшення залишкової вартості | 0 |
передавальні пристрої | | 120 | прямолінійний | 0 |
машини та обладнання | | 60(24) | прямолінійний | 0 |
З них: | | | | |
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації | | 24 | прямолінійний | 0 |
холодильне обладнання, кондиціонери, технологічне обладнання бананових камер, технологічне обладнання для торгової діяльності і торгове обладнання, обладнання систем управління, живлення, зв'язку, відеоспостереження, навантажувальна-розвантажувальне обладнання: електричні навантажувачі, електричні візки, тощо | новопридбані або виготовлені підрядним/господарським способом | 60 | прискореного зменшення залишкової вартості | 0 |
Інші основні засоби | | 60 | прямолінійний | 0 |
транспортні засоби | | 60 | | 0 |
автомобілі вантажні, автомобілі легкові | новопридбані або виготовлені підрядним/господарським способом | | зменшення залишкової вартості | На рівні очікуваної ринкової вартості на момент завершення терміну корисного використання |
інструменти, прилади, інвентар, меблі | | 48 | прямолінійний | 0 |
інші основні засоби-капіталізовані покращення орендованої нерухомості | | Протягом строку їх корисного використання- до 144 міс чи строку оренди, якщо він коротший | прямолінійний | 0 |
тимчасові (нетитульні) споруди | | 60 | прямолінійний | 0 |
Покращення власних будівель, частин будівель та споруд подається у групі "Будівлі та споруди".
Незавершене будівництво складається з об'єктів основних засобів у стані будівництва та невстановленого обладнання і відображається за первісною вартістю. До неї входить вартість будівництва та інші прямі витрати. Амортизація незавершеного будівництва, так само як і інших об'єктів нерухомості, починається з моменту готовності цих активів до використання за призначенням.
Об'єкт основних засобів припиняє визнаватися після вибуття або коли більше не очікується отримання майбутніх економічних вигід від продовження використання цього активу. Будь-який прибуток або збиток, який виникає у результаті вибуття або списання об'єкта основних засобів, визначається як різниця між надходженнями від продажу та балансовою вартістю активу і визнається у складі прибутку або збитку.
Нематеріальні активи
Нематеріальні активи, придбані окремо
Нематеріальні активи з обмеженими строками корисного використання, які були придбані окремо, відображаються за первісною вартістю, за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності. Амортизація визнається на прямолінійній основі протягом строків їх корисного використання. Очікувані строки корисного використання та метод нарахування амортизації переглядаються на кінець кожного звітного періоду, Нематеріальні активи із необмеженими строками корисного використання, які були придбані окремо, відображаються за первісною вартістю, за вирахуванням накопичених збитків від зменшення корисності.
Припинення визнання нематеріальних активів
Нематеріальний актив припиняє визнаватися після вибуття або коли більше не очікується отримання майбутніх економічних вигід від його використання або вибуття. Прибутки або збитки, які виникають від припинення визнання нематеріального активу та оцінюються як різниця між чистими надходженнями від вибуття та балансовою вартістю активу, визнаються у складі прибутку або збитку у момент припинення визнання активу.
Зменшення корисності матеріальних та нематеріальних активів
На кінець кожного звітного періоду Товариство переглядає балансову вартість своїх матеріальних та нематеріальних активів для виявлення будь-яких ознак того, що ці активи втратили частину своєї вартості внаслідок зменшення корисності. За наявності будь-яких таких ознак здійснюється оцінка суми відшкодування відповідного активу для визначення розміру збитку від зменшення корисності (якщо таке зменшення корисності мало місце). Якщо неможливо здійснити оцінку суми відшкодування окремого активу, Товариство оцінює суму відшкодування одиниці, яка генерує грошові кошти, до якої належить цей актив. У випадках коли можна визначити обґрунтовану та послідовну основу для розподілу активів, корпоративні активи також розподіляються на окремі одиниці, які генерують грошові кошти, або, інакше, вони розподіляються до найменшої групи одиниць, які генерують грошові кошти, для яких можна визначити обґрунтовану та послідовну основу для розподілу.
Сума очікуваного відшкодування являє собою більшу з двох величин: справедливої вартості, за вирахуванням витрат на здійснення продажу, та вартості під час використання. Для проведення оцінки вартості під час використання сума очікуваних майбутніх потоків грошових коштів дисконтується до їх теперішньої вартості із використанням ставки дисконтування до оподаткування, яка відображає поточні ринкові оцінки вартості грошей у часі та ризики, характерні для активу, стосовно якого не були скориговані оцінки майбутніх потоків грошових коштів.
Якщо, за оцінками, сума очікуваного відшкодування активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) менша за його балансову вартість, то балансова вартість активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) зменшується до суми його очікуваного відшкодування. Збиток від зменшення корисності визнається негайно у складі прибутку або збитку, за винятком випадків коли відповідний актив відображається за переоціненою вартістю. У цьому випадку збиток від зменшення корисності відображається як зменшення у результаті переоцінки.
У випадках коли збиток від зменшення корисності у подальшому сторнується, балансова вартість активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) збільшується до переглянутої оцінки його суми відшкодування, але таким чином, щоб збільшена балансова вартість не перевищувала балансову вартість, яка була б визначена, якби для активу (або одиниці, яка генерує грошові кошти) у попередні роки не був визнаний збиток від зменшення корисності. Сторнування збитку від зменшення корисності визнається негайно у складі прибутку або збитку, крім випадків коли відповідний актив відображається за переоціненою вартістю. У цьому випадку сторнування збитку від зменшення корисності відображається як збільшення у результаті переоцінки.
Запаси
Запаси відображаються за меншою з двох величин: первісної вартості або чистої вартості реалізації.
Товариство обліковувало витрати на запаси наступним чином:
- товари, будівельні матеріали, запасні частини за методом ідентифікованої собівартості партії
- інші матеріали, паливно-мастильні матеріали - за методом собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО)
Чиста вартість реалізації являє собою очікувану ціну продажу запасів, за вирахуванням усіх очікуваних витрат на реалізацію. Для товарів чиста вартість запасів визначається вирахуванням знецінення партій товарів, обліковуваний станом на звітну дату та проданих в наступному звітному періоді за вартістю нижче балансової до дати моменту випуску фінансової звітності.
Кредит-ноти від постачальників
Товариство отримує кредит-ноти від постачальників товарів за претензіями на зниження якості поставлених фруктів та овочів проти заявленої у вигляді зарахування сум наданих знижок у вартість наступних партій поставлених товарів. Такі знижки за кредит-нотами обліковуються у складі визначення балансової вартості товарів, а ті знижки, по яких товари продані на момент їх визнання, визнаються напряму в складі собівартості реалізованих товарів.
Резерви
Резерви визнаються, коли Товариство має поточне зобов'язання (юридичне або конструктивне) внаслідок минулої події, і при цьому існує ймовірність, що Товариство буде змушена погасити це зобов'язання, і можна зробити достовірну оцінку цього зобов'язання.
Сума, визнана як резерв, являє собою найкращу оцінку компенсації, необхідної для погашення поточного зобов'язання на кінець звітного періоду, з урахуванням усіх ризиків та невизначеності, характерних для цього зобов'язання. У випадках коли сума резерву оцінюється із використанням потоків грошових коштів, які, як очікується, будуть необхідні для погашення поточного зобов'язання, його балансова вартість являє собою теперішню вартість цих потоків грошових коштів (коли вплив вартості грошей у часі не буде суттєвим).
Власний капітал
Зареєстрований статутний капітал, додатковий капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збиток) класифікуються як власний капітал.
Умовні зобов'язання та активи
Умовні зобов'язання не визнаються в звіті про фінансовий стан, але розкриваються у примітках до фінансової звітності, за винятком випадків коли ймовірність відтоку ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, є незначною. Умовні активи не визнаються в звіті про фінансовий стан, але розкриваються у примітках до фінансової звітності, коли існує достатня ймовірність отримання економічних вигід.
Резерви під зобов'язання та відрахування.
Резерви під зобов'язання та відрахування відображаються у звіті про фінансовий стан у складі "Поточних забезпечень" і являють собою зобов'язання нефінансового характеру з невизначеним строком виконання або сумою. Вони нараховуються, якщо Товариство внаслідок будь-якої минулої події має існуючі (юридичні або договірні) зобов'язання, для врегулювання яких із великим ступенем імовірності потребуватиметься вибуття ресурсів, які містять економічні вигоди, і величину зобов'язання можна оцінити у грошовому виразі з достатнім ступенем надійності. Резерви оцінюються за приведеною вартістю витрат, що, як очікується, будуть необхідні для погашення зобов'язання, з використанням ставки до оподаткування, яка відображає поточні ринкові оцінки вартості грошей у часі та ризиків, пов'язаних із цим зобов'язанням. Збільшення резерву з плином часу відноситься на процентні витрати.
Винагороди працівникам.
Товариство платить передбачений законодавством єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України на користь своїх працівників. Внесок розраховується як процент від поточної валової суми заробітної плати і відноситься на витрати в міру його нарахування. Зарплата, єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України, щорічні відпускні та лікарняні нараховуються у тому році, в якому відповідні послуги надаються працівниками Товариства.
Фінансові інструменти
Фінансові активи та фінансові зобов'язання визнаються в звіті про фінансовий стан Товариства, коли Товариство стає стороною договірних відносин за відповідним фінансовим інструментом.
Фінансові активи та фінансові зобов'язання первісно оцінюються за справедливою вартістю. Витрати на здійснення операції, які безпосередньо стосуються придбання або випуску фінансових активів та фінансових зобов'язань (окрім фінансових активів та фінансових зобов'язань за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку), додаються до або вираховуються зі справедливої вартості фінансових активів або фінансових зобов'язань, відповідно, на момент первісного визнання. Витрати на здійснення операції, які безпосередньо стосуються придбання фінансових активів або фінансових зобов'язань, які оцінюються за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, визнаються негайно у складі прибутку або збитку.
Фінансові активи
Усі звичайні операції придбання або продажу фінансових активів визнаються та припиняють визнаватися на дату проведення операції. Звичайні операції придбання або продажу являють собою операції придбання або продажу фінансових активів, які вимагають постачання активів протягом часового проміжку, визначеного нормативними актами або практикою відповідного ринку.
Усі визнані фінансові активи оцінюються у подальшому повністю або за амортизованою вартістю, або за справедливою вартістю, у залежності від класифікації фінансових активів.
Класифікація фінансових активів
Боргові інструменти, які відповідають умовам як таких, що оцінюються у подальшому за амортизованою вартістю, представлені таким чином:
фінансові активи утримуються у рамках бізнес-моделі, метою якої є утримувати фінансові активи для збирання потоків грошових коштів за договорами; та
договірні умови за фінансовими активами викликають на визначені дати потоки грошових коштів, які є виплатами суто основної суми та відсотків за непогашеною основною сумою боргу.
Боргові інструменти, які відповідають умовам як таких, що оцінюються у подальшому за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі інших сукупних доходів, представлені таким чином:
фінансові активи утримуються у рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як за рахунок збирання потоків грошових коштів за договорами, так і продажу фінансових активів; та
договірні умови за фінансовими активами викликають на визначені дати потоки грошових коштів, які є виплатами суто основної суми та відсотків за непогашеною основною сумою боргу.
За замовчуванням, усі інші фінансові активи оцінюються у подальшому за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку.
Незважаючи на викладене вище, Товариство може зробити такий безвідкличний вибір/призначення на момент первісного визнання фінансового активу:
Товариство може безвідклично обрати подання подальших змін у справедливій вартості інвестицій у власний капітал у складі інших сукупних доходів, якщо виконуються певні критерії; та
Товариство може безвідклично визначити інвестицію у боргові інструменти, яка відповідає критеріям оцінки за амортизованою вартістю або за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі інших сукупних доходів, як таку, що оцінюється за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, якщо це ліквідує або істотно зменшує дисбаланс в обліку.
Амортизована вартість та метод ефективної відсоткової ставки
Метод ефективної відсоткової ставки є методом розрахунку амортизованої вартості боргового інструмента та розподілу доходів з відсотків протягом відповідного періоду.
Для фінансових активів, окрім придбаних або створених фінансових активів, які зазнали зменшення корисності у результаті дії кредитного ризику (тобто активів, які зазнали зменшення корисності у результаті дії кредитного ризику на момент первісного визнання), ефективна відсоткова ставка являє собою ставку, яка точно дисконтує очікувані майбутні надходження грошових коштів (включно з усіма гонорарами за договорами сплаченими або отриманими, які становлять невід'ємну частину ефективної відсоткової ставки, витрати на здійснення операції та інші премії або дисконти), за виключенням очікуваних кредитних збитків, протягом очікуваного строку використання боргового інструмента або, коли доцільно, коротшого періоду до валової балансової вартості боргового інструмента на момент первісного визнання. Для придбаних або створених фінансових активів, які зазнали зменшення корисності у результаті дії кредитного ризику, скоригована на кредитний ризик ефективна відсоткова ставка розраховується за рахунок дисконтування очікуваних майбутніх потоків грошових коштів, включно з очікуваними кредитними збитками, до амортизованої вартості боргового інструмента на момент первісного визнання.
Амортизована вартість фінансового активу є сумою, за якою фінансовий актив оцінюється на момент первісного визнання, за вирахуванням виплат основних сум боргу, плюс накопичена амортизація із використанням методу ефективної відсоткової ставки будь-якої різниці між цією первісною сумою та сумою на момент погашення, скоригованою із використанням будь-якого резерву на покриття збитків. Валова балансова вартість фінансового активу являє собою амортизовану вартість фінансового активу до коригування із використанням будь-якого резерву на покриття збитків.
Доходи з відсотків визнаються із використанням методу ефективної відсоткової ставки для боргових інструментів, які оцінюються у подальшому за амортизованою вартістю і за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі інших сукупних доходів. Для фінансових активів, окрім придбаних або створених фінансових активів, які зазнали зменшення корисності у результаті дії кредитного ризику, доходи з відсотків розраховуються із застосуванням ефективної відсоткової ставки до валової балансової вартості фінансового активу, за виключенням фінансових активів, які у подальшому зазнали зменшення корисності у результаті дії кредитного ризику (див. внизу). Для фінансових активів, які у подальшому зазнали зменшення корисності у результаті дії кредитного ризику, доходи з відсотків визнаються із застосуванням ефективної відсоткової ставки до амортизованої вартості фінансового активу. Якщо, у подальші звітні періоди, кредитний ризик за фінансовими інструментами, які зазнали зменшення корисності у результаті дії кредитного ризику, покращується таким чином, що фінансовий актив перестає бути таким, що зазнав зменшення корисності у результаті дії кредитного ризику, доходи з відсотків визнаються із застосуванням ефективної відсоткової ставки до валової балансової вартості фінансового активу.
Для придбаних або створених фінансових активів, які зазнали зменшення корисності у результаті дії кредитного ризику, Товариство визнає доходи з відсотків із застосуванням скоригованої на кредитний ризик ефективної відсоткової ставки до амортизованої вартості фінансового активу з момент первісного визнання.
Цей розрахунок не призводить до повернення до валового методу, навіть якщо рівень кредитного ризику фінансового активу у подальшому покращується настільки, що фінансовий актив більше не вважається таким, що зазнав зменшення корисності у результаті дії кредитного ризику.
Доходи з відсотків визнаються у складі прибутку або збитку і відображаються у статті "Фінансові доходи".
Прибутки та збитки від курсових різниць
Балансова вартість фінансових активів, деномінованих в іноземній валюті, визначається у такій іноземній валюті і перераховується у валюту подання за курсом обміну валют, встановленим НБУ, на кінець кожного звітного періоду. Зокрема:
Для фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю і які не є частиною визначених відносин хеджування, курсові різниці визнаються у складі прибутку або збитку у статті "Прибуток від курсових різниць".
Для боргових інструментів, які оцінюються за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі інших сукупних доходів, і які не є частиною визначених відносин хеджування, курсові різниці щодо амортизованої вартості боргового інструмента визнаються у складі прибутку або збитку у статті "Прибуток від курсових різниць". Інші курсові різниці визнаються у складі інших сукупних доходів у резерві переоцінки інвестицій.
Для фінансових активів, які оцінюються за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, і які не є частиною визначених відносин хеджування, курсові різниці визнаються у складі прибутку або збитку у статті "Прибуток від курсових різниць"; та
Для інструментів власного капіталу, які оцінюються за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі інших сукупних доходів, курсові різниці визнаються у складі інших сукупних доходів у резерві переоцінки інвестицій.
Грошові кошти та їх еквіваленти
До грошових коштів та їх еквівалентів належать грошові кошти у скриньках РРО складів-магазинів, грошові кошти у дорозі, грошові кошти на рахунках в банках та депозити в банках із первісним терміном погашення до трьох місяців. Грошові кошти в дорозі являють собою грошові кошти, зібрані в складах-магазинах Товариства і ще не депоновані на банківських рахунках на кінець звітних періодів та на кінець року.
Зменшення корисності фінансових активів
Товариство визнає резерв на покриття очікуваних кредитних збитків стосовно інвестицій у боргові інструменти, які оцінюються за амортизованою вартістю або за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі інших сукупних доходів, заборгованості за договорами оренди, торгової дебіторської заборгованості та активів за договорами, а також стосовно договорів фінансових гарантій. Сума очікуваних кредитних збитків оновлюється на кожну звітну дату для відображення змін у кредитному ризику з моменту первісного визнання відповідного фінансового інструмента.
Товариство завжди визнає очікувані кредитні збитки на весь строк дії фінансових інструментів для торгової дебіторської заборгованості. Очікувані кредитні збитки оцінюються:
- за методом абсолютної суми заборгованості для заборгованостей контрагентів, щодо яких є інформація про несплату внаслідок можливого або фактичного банкрутства або інша на основі рішення Керівництва.
стосовно решти торгової дебіторської заборгованості визнаються очікувані кредитні збитки із використанням матриці резервів за строками формування на основі історичного досвіду Товариства щодо понесення кредитних збитків за попередні вісім кварталів, що передують останньому кварталу звітного періоду з визначенням таких по групах - торгові мережі та інші контрагенти за кошиками торгової дебіторської заборгованості: поточна, прострочена 1-30 днів, прострочена 31-60 днів, прострочена 61-180 днів, прострочена 181-365 днів, прострочена більше365 днів та розрахунком середньозваженого очікуваного кредитного ризику за кожною групою і кошиком.
Для всіх інших фінансових інструментів Товариство визнає очікувані кредитні збитки на весь строк дії фінансових інструментів, коли відбулося істотне збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання. Однак, якщо кредитний ризик від фінансового інструмента не збільшився істотно з моменту первісного визнання, Товариство оцінює резерв на покриття збитків від цього фінансового інструмента у сумі, яка дорівнює очікуваним кредитним збиткам протягом 12 місяців.
Очікувані кредитні збитки на весь строк дії фінансових інструментів являють собою очікувані кредитні збитки, які виникають у результаті усіх можливих подій дефолту протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. І навпаки, очікувані кредитні збитки протягом 12 місяців являють собою частину очікуваних кредитних збитків на весь строк дії фінансових інструментів, які, як очікується, виникнуть у результаті подій дефолту для фінансового інструмента, які можливі протягом 12 місяців після звітної дати.
Істотне збільшення кредитного ризику
Під час оцінки того, чи збільшився кредитний ризик за фінансовим інструментом істотно з моменту первісного визнання, Товариство порівнює ризик настання дефолту за фінансовим інструментом на звітну дату із ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом на дату первісного визнання. Під час здійснення такої оцінки Товариство бере до уваги як кількісну, так і якісну інформацію, яка є обґрунтованою та підтверджуваною, включно з історичним досвідом та прогнозною інформацією, яка доступна без докладання надлишкових витрат чи зусиль. Прогнозна інформація, яка береться до уваги, включає майбутні прогнози щодо галузей, в яких провадять свою діяльність дебітори Товариства, отримані зі звітів економічних експертів, фінансових аналітиків, державних органів, а також під час аналізу різноманітних зовнішніх джерел фактичної та прогнозної економічної інформації, яка стосується основної операційної діяльності Товариства.
Незалежно від результату зазначеної вище оцінки Товариство передбачає, що кредитний ризик за фінансовим активом збільшився істотно з моменту первісного визнання, коли виплати за договором прострочені більше ніж на 60 днів, якщо тільки у Товариства немає обґрунтованої та підтверджуваної інформації, яка вказує на протилежне.
Незважаючи на викладене вище, Товариство припускає, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не збільшився істотно з моменту первісного визнання, якщо фінансовий інструмент визначається як такий, що має низький рівень кредитного ризику на звітну дату. Фінансовий інструмент визначається як такий, що має низький кредитний ризик, якщо:
фінансовий інструмент має низький рівень настання дефолту;
дебітор має велику здатність виконати свої зобов'язання за потоками грошових коштів за договорами у короткостроковій перспективі; та
негативні зміни в економічних та господарських умовах у довгостроковій перспективі можуть, але не обов'язково, зменшити здатність позичальника виконати свої зобов'язання за потоками грошових коштів за договорами.
Політика списання
Товариство списує фінансовий актив, коли існує інформація, яка вказує на те, що дебітор зазнав серйозних фінансових труднощів і не існує реалістичної перспективи щодо його відшкодування, наприклад, коли дебітора визнали як такого, що підлягає ліквідації або він розпочав процедури банкрутства, або, у випадку з торговою дебіторською заборгованістю, суми заборгованості прострочені більше ніж термін позовної давності згідно з чинним законодавством, у залежності від того яка дата настане раніше. Списані фінансові активи можуть продовжувати вважатися такими, що підлягають стягненню згідно з процедурами відшкодування Товариства, з урахуванням необхідних юридичних консультацій. Будь-яке здійснене відшкодування визнається у складі прибутку або збитку.
Припинення визнання фінансових активів
Товариство припиняє визнавати фінансовий актив лише у тих випадках, коли припиняють свою дію договірні права на потоки грошових коштів від даного активу; або ж коли вона передає фінансовий актив і всі істотні ризики й вигоди, пов'язані з володінням цим активом, іншому підприємству. Якщо Товариство не передає і не залишає за собою усі істотні ризики й вигоди, пов'язані з володінням активом, і продовжує контролювати переданий актив, тоді вона визнає свою частку в даному активі та пов'язане з ним зобов'язання на суму, яку їй, можливо, потрібно буде заплатити. Якщо Товариство зберігає усі істотні ризики й вигоди, пов'язані з володінням переданим фінансовим активом, воно продовжує визнавати цей фінансовий актив, а також визнає забезпечені заставою суми позик у розмірі отриманих надходжень.
Фінансові зобов'язання та інструменти власного капіталу
Фінансові зобов'язання, які оцінюються у подальшому за амортизованою вартістю
Фінансові зобов'язання, які, утримуються для торгівлі або визначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, оцінюються у подальшому за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної відсоткової ставки.
Метод ефективної відсоткової ставки являє собою метод розрахунку амортизованої вартості фінансового зобов'язання і розподілу витрат з відсотків протягом відповідного періоду. Ефективна відсоткова ставка являє собою ставку, яка точно дисконтує очікувані майбутні виплати грошових коштів (включно з усіма комісіями за договорами сплаченими або отриманими, які становлять невід'ємну частину ефективної відсоткової ставки, витрати на здійснення операції та інші премії або дисконти) протягом очікуваного строку використання фінансового зобов'язання або, коли доцільно, коротшого періоду до амортизованої вартості фінансового зобов'язання.
Припинення визнання фінансових зобов'язань
Товариство припиняє визнавати фінансові зобов'язання тоді і тільки тоді, коли зобов'язання Товариства виконані, відмінені або спливає строк їх дії. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов'язання, визнання якого було припинене, і компенсацією сплаченою або до виплати визнається у складі прибутку або збитку.
Державні гранти
Державні гранти визнаються за справедливою вартістю, якщо існує достатня впевненість у тому, що грант буде отриманий і що Товариство виконає всі його умови.
Державні гранти, які стосуються будь-якої статті витрат, визнаються як дохід протягом періоду, необхідного для рівномірного використання гранту на витрати, які він повинен покривати.
Державні гранти, що є компенсацією фінансових витрат для товариства у вигляді субсидування відсотків визнаються за касовим принципом та відображаються у складі інших операційних доходів з урахуванням наступного: величина таких відсотків залежить від умов та цілей отриманого банківського фінансування ;сума отриманих компенсацій може змінитись; за недотримання базових умов, передбачених відповідними постановами, держава може взагалі відмовити в компенсації таких відсотків.